Home > Funny > В Болгарію на авто

В Болгарію на авто

При виборі місця відпочинку цьогоріч ми вирішили зупинитися на Болгарії. Чули багато позитивних відгуків про сервіс, іжу та інші блага, за якими шукають туристи.
Ми одразу вирішили їхати машиною оскільки 20 годин в автобусі з 4 річною дитиною – не варіант.
Отож я почав планувати подорож.
Як виявилося в інтернеті є не багато докладних описів поїздки в Болгарію на авто. Досить гарно написано отут . А ось моя історія.
Отож

Вибір місця відпочинку:
Основним критерієм було жити в готелі в тихій парковій зоні на першій лінії. З дитиною – це ідеальний варіант. На booking.com знайшовся хороший варіант – готель LOTOS, що в золотих пісках. Власне готель є частиною комплексу Riviera, що знаходиться на початку золотих пісків. Цей комплекс чи не єдиний який саме на першій лінії, а не через дорогу. З харчування вибрали тільки сніданок.

Підготовка до поїздки:
Візи:
Для українців потрібна болгарська віза. Її оптимально робити через тур-агенції. Ціна візи 35 EUR. Турагенції просять від 10 до 30 EUR за свої послуги. В Івано-Франківску ми зробили візи по 45 EUR. Отож 45+45+10(дитина)=100 EUR. За 3 тижні ми отримали візи.

Зелена карта:
При виїзді закордон потрібно обовязково мати зелену карту на авто. Її роблять в будь-якому агенстві. Ціна в районі 250 грн.

Страхівка:
Від біди подалі ми вирішили взяти туристичну страхівку. Ціна 140 грн на 2 дорослих + дитина.

Маршрут:
Ми розглядали 2 маршрути:
1. Чернівці – Сучава – Констанса – Варна
2. Чернівці- Сучава – Бухарест – Джурджу – Русе – Варна
Вибрали 2 варіант, оскільки там з Румунії в Болгарію проїжджаєш через міст і не паришся з паромами, як в варіанті №1.

Поїхали:
Ввечері – заправка до повного баку і перед кордоном дозаправка. У нас дешевше.
В 4.30 ранку ми виїхали з Івано-Франвікська. 7.30 україно – румунський кордон.
На українській стороні 10 хв. На румунській 2 години (ЄС😦 ). Румуни чим тільки не займаються тільки не працюють. Все це затягнулося до перезмінки (з 8 до 9).

Тому на кордон раджу приїжджати до 6 ранку як мінімум. Тут же потрібно купити ровіньєтку (оплата за дороги). Коштує 7 EUR на 30 днів. Можна брати по 3 EUR на тиждень а потім ще раз по дорозі назад. Так можна зекономити 1 EUR🙂. Отож о 10 ми вїхали в Румунію.

ПДР в Румуній прості населений пункт 50, за населеним пунктом 90, автомагістраль 110. Перші 40 км всі так і роблять, а потім набридає і ти сідаєш на хвіст якомусь румуну і 50 перетворються в 80, а 90 в 130. Так їхати набагато приємніше. На 600 км румунських шляхів ми зустріли 4-5 поліцейських постів, так що варто бути уважним.
В Румунії обабіч дороги облаштовано багато столиків, тому можна зупинитися і перекусити канапками. Їсти в придорожніх кафе ми з дитиною не ризикували.
4 година – Бухарест. Його ради економії нервів та часу краще обїхати по обїздній або вночі або на вихідних. Я читав багато поганих відгуків про бухарестську об’їздну, але її, як я зрозумів тільки що поремонтували. Так що порівнюючи з нашою обїздною… та нема що порівнювати.

Перед Болгарією вирішили заправитися, бо в Болгарії бензин трохи дорожчий. Заправилися на Лукойл 95 бензином до повного баку.

І коли я платив карткою, в тьоті термінал попросив мій пінкод (якого я не памятаю, бо це перший раз за 2 роки мене його спитали). Мої пояснення, що для VISA його не обовязково вводити, якщо я підписую чек, на неї не справляли ніякого враження. Напевне через те що, а ні англійської а ні російською вона не знала. Вийшла не зручна ситуація – бензин в баку, а платити нема як. В пригоді стала $100 купюра, яка все порішала, тому варто мати біля себе ходові гроші ну і знати курс.

Болгарія:
6 година вечора – Джурджу – румунське місто на кордоні з Болгарією. Потрібно заплатити за переїзд через міст. Плата 6 EUR, на вихідні бонус – 8 EUR🙂

Болгарія – прикордонний пост, місто Русе. 10 хв і ми рушаємо далі. В Болгарії теж потрібно платити за дороги, хоча як на мене вони там гірші ніж в Румунії. Віньєтка на 14 днів коштує 12 EUR, купити можна на заправці.
Залишалося 300 км до золотих пісків і 2 години на фіналу євро. Тому ми вирішили заночувати в Русе. Мені сподобався готель Рига, що знаходиться на самому березі Дунаю. Вид з вікна просто шикарний. 500 грн напівлюкс 2+1 і парковка машини.

Всі рекомендують не міняти гроші на морі бо курс зазвичай нижчий. Тому ми вирішили обміняти валюту в Русе. Зранку ми встали і пішли в банк 1USD = 1.52 BGN. Уявіть собі наше здивування коли на золотих пісках ми побачили 1.57😦 .

Отож 100 км простих болгарських доріг та 200 км автобану і за 3 години ми на місці.

Житло:
Готель перевершив всі наші сподівання. Незважаючи на немалу для Болгарії ціну, комплекс рівєра просто порадував нас своїм затишком та сервісом. Чистий просторий пляж, чисті басейни, своя мінеральна вода, класна анімація.

На відміну від багатьох інших готелів у цьому була зручна та ПРОСТОРА парковка в тіні під деревами.
В золотих пісках також є платні парковки – 5 левів (1 долар) день. В іншому випадку якщо залишиш більше ніж на 2 години машину на дорозі (де парковка заборонена) то евакуатор швидко доставить її на ту ж парковку, але то вже зовсім інші гроші.

Їжа:
Ми очікували від Болгарії дешевої та смачної їжі. Але це напевні не про золоті піски. Тут такої їжі нема. Є смачна але по франківським ресторанним цінам. Напевно дешево це для москвичів🙂.
Отож харчувалися ми в кафешках. Вибирали місця для харчування довго і ретельно. В результаті зупинилися на двох – Кривата липа (біля готелю Боніта) та Екзотик (біля готелю амбасадор). Все інше буде просто дорожче.
Що варто спробувати : рибу (чорноморську акулу), пілешку (курячий суп), їх шопський салат. Такий обід обійдеться десь в 20 левів (13 USD). Випивки – Арьян (типу кефіру), вина, ракію та їх коньяк Пліска. Обід та вечеря плюс всякі морозива і тд. в середньому виходить 50 USD в день на сімю з двох дорослих плюс дитина.

Розваги – там їх просто мільйон. Десь 5-6 кілометрів базару, барів, аткакціонів, доскотек, величезний аквапарк.
Ми вибрали більш спокійний вид розваг – поїздки на машині в Варну (20 км). По-перше в супермаркеті можна скупитися, а по-друге Варна дуже гарне місто – є де погуляти. Єдина проблема в Варні це знайти парковку. З золотих пісків кожні 30 хв їздить автобус, тому можна і без авто.

12 днів пролетіло і ми повералися додому. Цього разу без ночівлі але з заїздом в Бухарест. Хотіли побачити славетний палац парламенту. В Болгарії ми заправилися і поїхали.

Переїзд мосту зі сторони Болгарії – 2 EUR і 30 хв очікування поки ромунський прикордонник почухає я…ця щоб хоча б сісти на робоче місце і почати щось робити.

Виїхавши з Болгарії о 8.30 з невеликою зупинкою в Бухаресті та 1.5 год та на кордонах, в Івано-Франківську ми були о 1.30 ночі

Отож як підсумок:
Туди і назад 2000 км.
Бензин – 210 USD
Їжа – 50 USD день
Ровіньєтка – 7 EUR
Віньєтка – 12 EUR
Плата за міст – 10 EUR
Візи – 100 EUR
Зелена карта та страхівка – 50 USD

Отож за 12 днів 1000 USD без готелю та сувенірів.

Гарного відпочинку!!!

Categories: Funny Tags:
  1. No comments yet.
  1. No trackbacks yet.

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out / Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out / Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out / Change )

Google+ photo

You are commenting using your Google+ account. Log Out / Change )

Connecting to %s

%d bloggers like this: